• Звикання до нового способу життя у всіх дітей відбувається по-різному. Більшість дітей адаптуються протягом перших двох місяців навчання. Вони відносно швидко вливаються в колектив, освоюються в класі, набувають нових друзів; у них майже завжди гарний настрій, вони спокійні, доброзичливі, сумлінно і без видимої напруги виконують вимоги вчителя. Звичайно, їм ще важко виконувати всі вимоги правил поведінки; але до кінця жовтня такі діти зазвичай освоюються і з новим статусом учня, і з новими вимогами, і з новим розпорядком дня.
• Іншим потрібно більше часу; вони і місяць, і другий, і третій можуть грати на уроках або з'ясовувати стосунки з товаришем, не реагуючи на зауваження вчителя (або, навпаки, реагуючи "як маленькі" - сльозами та істерикою). І з освоєнням навчальної програми у них справи складаються не просто. Лише до кінця першого півріччя їх поведінка стає "правильним".
• Третім необхідно значно більше часу. У таких дітей до значних труднощів у навчальних справах додаються труднощі більш серйозного характеру. У них виявляються негативні форми поведінки, різкі викиди негативних емоцій. Саме на таких дітей найчастіше скаржаться вчителі, товариші, батьки. Часто такі діти стають знедоленими в колективі класу, а це породжує реакцію протесту - вони задираються на перервах, кричать, погано поводяться на уроці. Якщо вчасно не розібратися в причинах такої поведінки, це може призвести до нервового зриву і порушення психічного здоров'я. Тому, якщо поведінка дитини дуже турбує вчителя і батьків, варто звернутися до дитячого психолога, а в разі гострої необхідності і до лікаря-психоневролога.

Бути батьками першокласника дійсно не просто. Буває, що не вистачає терпіння, витримки, в заняттях з дитиною. Часом забувається, як важко освоювати зовсім нову діяльність.Ми бажаємо вам успіху у вихованні дітей, здоров'я вам і вашій дитині і сподіваємося на співпрацю

Посилання на статтю: РОДИТЕЛЯМ ПЕРВОКЛАССНИКОВ: КАК ПОМОЧЬ РЕБЕНКУ В ПЕРВЫЙ ГОД ОБУЧЕНИЯ В ШКОЛЕ.