Задача 1 – пряма задача:

Під сосною росло 9 грибів. 7 грибів зірвала білочка.

Скільки грибів залишилось?

Росло – 9 гр.          -     зменшуване

Зірвала – 7 гр.       -     від’ємник

Залишилось -?       -    різниця

Розв’язок:  9 – 7 = 2 (гр.)

Задача 2 – обернена:

Росло - ?

Зірвала – 7 гр.

Залишилось – 2 гр.

Розв’язок: 2 + 7 = 9 (гр.)

Задача  3 – обернена:

 Росло - 9 гр.

Зірвала – ?

Залишилось – 2 гр.

Розв’язок:  9 – 2 = 7 (гр.)

Якщо одне числове дане стає шуканим, а шукане стає даним,

то такі задачі називають  оберненими.

Розв’язок обернених задач розглядається як перевірка правильності розв’язання задач.

В них одна й та сама ситуація, одні й ті самі числа, одні й ті самі ключові слова. Але в першій задачі шуканим було число 2, в другій – 9, в третій – 7. Те, що було відомим в попередній задачі, стало невідомим в іншій і навпаки.

 Ці задачі називають оберненими.

 Чим цікаві обернені задачі? Першу задачу ми розв’язали дією віднімання, бо шукали різницю. Другу – дією додавання, бо шукали зменшуване, третю – дією віднімання, бо шукали від’ємник.

Висновок:

      Щоб скласти обернену задачу, слід виписати числа задачі, пояснити їх і припустити, що одне із даних в умові задачі чисел є невідомим. Скласти задачу в якій запитується про це число.

    Обернених задач може бути стільки, скільки числових даних є в задачі.